На той неділі в одній книзі з управління натрапив  на наступну думку:

 «Жодне явище не повинно викликати реакції подиву, бо здивування чогось означає, що твоя картина світу неадекватна»

 цитата не дослівна, але суть така

 об'єктивно, є світ і в чомусь його можна змінити, але не за всіма напрямами, свою ж картину світу поміняти набагато легше

 і ось кожна подія, будь вона позитивною чи негативною, відображає те,  як ми бачимо цей світ спотвореним, бо якщо щось так сталося, значить воно могло  так статися і в цьому немає нічого незвичайного.

 і таким чином, емоція здивування служить певним маячком, на якому зручно себе ловити та в моменті проаналізувати якесь явище (іноді воно одухотворене, іноді ні)), щось зрозуміти та пофіксити свою картину світосприйняття.

 насправді сама ідея не те що глибока, але дуже застосовна до практики .

Вибачте за граматику, я ще досі вчусь.